Створення синергетично-композитних сортів-синтетиків пшениці озимої з підвищеним рівнем продуктивності і адаптивності: Інноваційна методологія створення поліпшених за комплексом господарсько-цінних ознак гібридів шляхом застосування прогресивних технологій аналізу нащадків F1 на платформі використання інноваційних методів точного фенотипування : науково-методичні рекомендації

Автори

В. В. Чернуський
Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України, Україна
https://orcid.org/0000-0002-8477-1050
О. А. Дубова
Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України, Україна
https://orcid.org/0009-0008-4716-739X
В. М. Сінченко
Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України, Україна
https://orcid.org/0000-0002-6571-2522
М. В. Бузинний
Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України, Україна
А. М. Чайка
Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України, Україна
https://orcid.org/0009-0007-8045-1109
В. І. Гореленко
Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України, Україна
https://orcid.org/0000-0003-3217-7997

Ключові слова:

пшениця озима, сорти-синтетики, синергетично-композитна селекція, гетерозис, гібриди F₁, точне фенотипування, адаптивність, продуктивність, епігенетичний моніторинг, фрактально-синергетичний аналіз, селекція, взаємодія «генотип × середовище», епігенетика, господарсько-цінні ознаки

Короткий опис

Викладено інноваційну концепцію створення синергетично композитних сортів і популяцій-синтетиків озимої пшениці, що поєднує принципи класичної селекції з сучасними інструментами точного фенотипування, епігенетичного моніторингу та фрактально-синергетичного аналізу популяцій. Запропонована технологічна платформа ґрунтується на розумінні пшениці як відкритої нелінійної системи, у якій параметри продуктивності формуються через взаємодію морфофізіологічних модулів, генотип × середовище та епігенетичних каскадів, що визначають адаптивні траєкторії розвитку синтетиків. Методологія орієнтована на створення композитів як багатолінійних утворень зі збалансованим рівнем дивергентної гетерогенності, що забезпечує стійку реалізацію гетерозисних ефектів на ранніх та пізніх етапах органогенезу.

Наведено механізми створення F₁-гібридів з контрольованою структурою гетерозиготності, включно з використанням материнських та батьківських форм із комплементарними параметрами адаптивності та продуктивності. Показано, як за допомогою точного фенотипування можна достовірно виокремити ранні гетерозисні реакції – підвищення лінійного росту, прискорене формування фотосинтетичного апарату, збільшення фрактальної емності асиміляційної системи та посилення кооперативності між органами, що створює основу для формування синергетично стабільних синтетиків. Інтеграція фізико-математичних індикаторів, зокрема індексів Герста, локальної ентропії морфометричних матриць та ляпуновських характеристик динаміки росту, дозволяє об’єктивізувати ступінь гетерозису та визначити його потенціал у контексті майбутніх селекційних циклів.

##submission.downloads##

Опубліковано

7 листопада 2025

Категорії

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.

Деталі про цю монографію

ISBN-13 (15)

978-617-8706-27-2

Date of first publication (11)

2025-11-07